Новини

Головна » Новини   

                                               

Вчасно реагуємо на дітей з порушеннями мовлення

Коли дитина приходить у школу, мовленнєва готовність є вагомим фактором успішної адаптації та засвоєння навчальної програми, тому ще в дошкільному віці приділяють увагу виявленню проблеми та  її корекції.                    
Мовленнєве порушення може стати причиною обмежених навчальних можливостей та загального потенціалу дитини в школі. Адже воно регулює  навчальну діяльність, і пов’язане з комунікацією в колективі. 
 
 


 Першокласник зі сформованим мовленням має: правильно вимовляти звуки та слова, говорити достатньо гучно, в адекватному для розуміння темпі, диференціювати (розрізняти) звуки, визначати їх послідовність у словах, правильно погоджувати слова в реченнях (рід, число, відмінок), переказувати зміст прослуханих текстів (казки, розповіді), складати розповіді за малюнками, знаходити причинно-наслідкові зв’язки в сюжетах з малюнків, казок, мультиків, мати достатній словниковий запас (орієнтовно 2000 слів), в якому присутні основні частини мови.  
    Часто мовленнєві порушення у дітей можуть мати зовні однакові симптоми, але причини, що їх зумовили, — різнитися.  Важливо з’ясувати причини порушення для того, щоб визначити методику роботи з дитиною. У цілому причини мовленнєвих порушень можна розділити на внутрішні та зовнішні.
 Внутрішні причини   (фізіологічні чинники, що вплинули на дитину під час вагітності матері, пологів або в ранньому віці). Наприклад: захворювання матері під час вагітності, спадкові захворювання, шкідливі звички батьків, складні пологи, родові травми, фізичні та психічні перевантаження під час вагітності. Зовнішні причини (фізіологічні та соціальні фактори, що діяли на дитину в перші роки життя, як-от: інфекційні захворювання, що впливають на мозок, побічні дії медикаментозного лікування, передозування ліками, травми голови, фізичні  та хронічні захворювання, що ослаблюють організм, впливають також  агресивні відносини між батьками - психологічні травми (переляк може стати причиною заїкання або втрати голосу),педагогічна занедбаність. Приміром, у сім’ї де  не читають, не розповідають казок, не пояснюють навколишні явища, не відповідають на запитання дитини, залишають її на весь день наодинці з комп’ютером чи телевізором,коли  неправильні педагогічні підходи в родині (з дитиною дошкільного віку «сюсюкаються», вимовляючи спотворені слова).
Тому варто пам’ятати,що запорука успішного навчання   в школі є вчасний та правильний мовленнєвий розвиток дитини.
                                                                                                                                             Логопед школи, Пилевич Оксана Анатоліївна


24.09.2020 | Aдмін

Вернутись назад