Новини
Поради батькам
Дитина і дисципліна: як привчити
Дитина не хоче слухатися: рано чи пізно ця проблема стає на повний зріст перед будь-якими батьками, якими б вони не були і які б принципи виховання не сповідували. Що робити, щоб некерована дитина не перетворила ваше і своє життя на хаос – як привчити її до дисципліни?
Визначаємо межі дозволеного.
Дитина повинна знати, що їй можна робити, а що – ні, інакше плутанини і непорозумінь не уникнути. Про те, які саме вчинки забороняється робити вашому синові або доньці, краще домовлятися "на березі", тобто заздалегідь. Зрозуміло, ніхто не закликає вас складати величезний список і показувати його дитині – по-перше, великий ризик щось не врахувати, по-друге, вона через вік може забути про ваші вимоги. Просто щоразу, коли ви бачите, що дитина порушує загальноприйняті норми – наприклад, хоче перебігти дорогу на червоне світло – їй варто нагадати про те, що так робити не слід – небезпечно. Дочекавшись, коли вона засвоїть правило, можна буде вимагати його виконання.
Відрізняємо пустощі від свідомої неслухняності.
Спілкуючись з дітьми, важливо пам'ятати про те, що вони, даруйте за банальність, не дорослі, і поводяться відповідним чином – наприклад, вони можуть забути про те, що так поводитися не можна, або просто не звернути увагу на те, що порушили якесь правило. Так, якщо дитина забула прибрати посуд зі столу, бо поспішала до початку улюбленого мультфільму у телевізорі, навряд чи варто суворо її карати. От якщо вона зробила це свідомо, щоб, як кажуть, показати характер, або "помститися" вам за те, що ви раніше покладеного відправили її спати, йдеться про свідомий непослух, який вимагає вашої – батьківської реакції.
Тільки розумні вимоги.
Вимоги можуть бути різними, і, якщо вони точно є нездійсненною, це негативно позначиться як на дисципліні, до якої ви хочете привчити свою дитину, зокрема, так і на ваших стосунках з нею загалом. Висунення вимог, які дитина виконати не в змозі, викличе у неї сумнів у їхній справедливості і, як наслідок, небажання їх виконувати. Побічним ефектом може стати впевненість, що ви до неї просто чіпляєтеся, тому вона поставить під сумнів будь-які правила, що надходять від вас, зокрема, і абсолютно справедливі і обґрунтовані. А це, своєю чергою, може призвести до серйозних неприємностей: дитина перестане виконувати малозначні, але і серйозні вимоги, включно з тими, що піддають небезпеці її здоров'я і навіть життя.
Тільки без істерик!
Дуже важливе питання: як же, власне, реагувати. Фахівці радять робити це твердо, але спокійно, найнекоректніше, що батьки можуть зробити в такому разі – це зірватися на крик і істерику. Емоційний складник продемонструє вашу безпорадність і нездатність наполягати на своєму, в цьому разі – на виконанні необхідних правил. Підсвідомо відчувши слабкість дорослої людини, дитина поступово і поетапно почне перевіряти, як далеко вона може зайти у цьому "святі непослуху", і не заспокоїться доти, допоки не сяде вам на голову. До речі, таким самим чином діють діти в школі, перевіряючи на "боєздатність" нових учителів – педагогічний авторитет, а з ним і психологічне здоров'я, здатні зберегти лише ті, кому вдається реагувати на те, що відбувається спокійно і з почуттям гумору. Два-три зриви з криком і істерикою зроблять подальшу роботу малоприємною і неефективною.
Твердість і послідовність.
Як реагувати на непослух – навмисний чи ні, який демонструє дитина? Фахівці-психологи радять дотримуватися двох основних принципів – твердості і послідовності. На виконання вимог, чи то необхідність заправляти ліжко вранці або зобов'язання приходити додому в суворо певний час, потрібно наполягати постійно, не роблячи винятків, і однаково вимогливо. Якщо сьогодні ви не хотіли слухати жодних пояснень щодо того, чому дитина не виконала ваше прохання, а завтра без поважних причин робите їй послаблення, приготуйтеся до того, що вона вирішить: правила їй не писані і від них можна ухилятися.
Вчитель-логопед Пилевич О.А.
14.01.2021 | Aдмін